ВСТУП
Якщо відверто, то на осінь-2013 я планував Сванетію, гірський регіон Грузії. Але на заваді стали два фактори: потенційні компаньйони відмовились від поїздки, та ближче до осені не залишилось авіаквитків на Wizz по адекватним цінам (квитками, враховуючи, що це лоукост, потрібно було займатись за 3-4 місяці заздалегідь).
Необхідність використати відпустку за попередній рік, як то кажуть, приперла мене до стіни. З іншої сторони, спланувати новий самостійний маршрут у мене вже не було ні часу, ні натхнення. Тому вирішив повернутись до того варіанту, яким вдруге їздив по Хорватії – велосипедами, з київськими велотуристами (Світзаочі). До того ж, у них на жовтень була Туреччина.
Над «турецьким» варіантом задумувався ще весною: короткий авіа переліт, відсутність віз, різноманітна природа, комфортні температури весною/восени. Крім того, цікаво було б побувати у мусульманській країні, та спробувати справжній лукум…)))
Забігаючи трохи наперед, скажу, що поїздка виявилась вдалою, насиченою та цікавою. Наш «невеликий» український велозагін з 15 чоловік за 10 днів проїхав понад 1700 км., з них 420 км. велосипедами, а решту – автобусами та вантажівками. А що було та як – читайте далі.
НАШ МАРШРУТ
Велосипедна частина маршруту - помаранчеві крапки; автобусна частина - рожеві крапки
