Грузія

7/09 Середа (Тбілісі)

Ранок сонячний. Сьогодні збираюсь туди, де ще не побував – на гору, де знаходиться фортеця Нарікала. Дорога до Нарікали – бруківка, доволі крута. Тому потрібне зручне взуття. Вхід у саму фортецю безкоштовний. Зі стін фортеці можна зробити чудові знімки усього старого Тбілісі – його видно, як на долоні. А далі можна рухатись уздовж гори (там облаштовано спеціальну туристичну стежку), та вийти біля статуї Матері-Батьківщини.

Я ж вирішив перебратись на сусідню гору, Мтацмінду, на якій розташована телевізійна вежа та столичний парк розваг. Потрапити туди можна двома шляхами. Або по автотрасі, яка серпантином підіймається на гору (туди ходять кілька автобусних маршрутів, по 0,6 ларі). Або ж, спустившись у старий Тбілісі, піднятись на гору на рейковому трамвайчику. Прикупивши по дорозі персиків та винограду, обираю другий варіант. Діставшись до «станції відправлення», побачив, що спіймав облизня. Станція закрита, а лінія не працює… З горя переліз через огородження станції та почав фотографувати навколишній інтер’єр. І тут виявилось, що станція охоронялась – до мене підійшов поліцейський. Він пояснив, що трамвайну лінію закрили кілька років назад, і ходити тут, в принципі, не можна. Єдиний же шлях дістатись на гору – це маршруткою. Постояли з ним, поговорили за життя, обмінялись сувенірами. Врешті, скінчилось тим, що на гору я все ж потрапив: поліцейський пропустив мене по службових сходах, які тягнулись уздовж трамвайної лінії. Підіймаючись сходами, отримав чергову нагоду фотографувати старе місто згори та позасмагати.

На горі, поруч з законсервованою кінцевою трамваю, розташований парк розваг Мтацмінда. Влаштован він цікаво та з розмахом, багато найрізноманітніших атракціонів. Прокатився на оглядовому колесі (30 грн.). Однак, найкращий час для цього – вечір. Тоді вогнями підсвічено весь Тбілісі.

На зворотній дорозі зайшов у Національний музей (25 грн.). Він 4-поверховий, проте, 2 поверхи зачинено на реконструкцію. Тому я побував лише на поверхах, присвяченим античним коштовностям, знайденим на території Грузії, та пам’яті жертв радянської окупації. Поруч з музеєм, на вулиці Руставелі, знаходиться й картинна галерея з полотнами грузинських митців. Туди я вже не потрапив, про що зараз шкодую…

Продовжив я свій вечірній маршрут через парк відпочинку. Ввечері там дуже людно, зокрема, й через те, що зі смерканням починає працювати музичний фонтан зі світловими та лазерними ефектами. 

8/09 Четвер (Тбілісі-Сигнахі-Тбілісі)

По праву вважається, що найкраще вино в Грузії виготовляють у Кахетії, в Алазанській долині. Найвідоміше місто Кахетії – це Сигнахі. Місто маленьке, 2 тис. жителів, його центральну частину було відреставровано у псевдоіталійському стилі. Це при тому, що частина будинків – нежитлові. Сигнахі популярне серед молодих, сюди приїзжають заручитись, а й звідси друга назва – «місто кохання». Також у Сигнахі є довжелезний фортечний мур, зі стін якого відкривається величний вид на Алазанську долину.

Таким чином, на сьогоднішній ранок запланована поїздка у Сигнахі. По одній з версій, бусики у Сигнахі відправляються від автостанції Ісані, по іншій – від автостанції … Автостанції розташовані біля однойменних станцій метро. На одну зупинку метрополітену до нас ближча Ісані, тому їдемо туди. На місці з’ясовується, що з Ісані можна доїхати лише до Телаві, адміністративного центру Кахетії. А далі – з пересадкою. Прямі ж рейси на Сигнахі відправляються з Самгорі. Маршрутки відправляються щодвігодини, починаючи з 9-ї ранку. На 11-годинний бусик ми трохи спізнились… Отож, сідаємо на маршрутку в годину дня. Час в дорозі – 2 години, ціна –  30 грн. На оглядини міста лишається одна година, так як у зворотному напряму бусик о 16-00.  За цю годину встигаємо нашвидкуруч оглянути центр міста, побувати у фортечній часовні, та перекусити. У Сигнахі я також купую чурчхелу, по 2 ларі/шт. Так як умови для винограду у Кахетії є найкращими з-поміж інших регіонів Грузії, тому, вважається, що й чурчхела тут теж найсмачніша.

Проте, якщо їхати у Сигнахі з романтичною метою, то варто там заночувати – тоді буде час на оглядини нічного міста. А зранку можна буде відвідати селище Бодбе, там знаходиться могила Святої Ніно та жіночий монастир. Селище – у 5 км від Сигнахі, по дорозі на Тбілісі.

Ну а ми цього ж вечора вертаємось у Тбілісі. Таким чином, ця поїздка забрала 8 годин, з них лише одна година припала на сам Сигнахі. Що ж, сьогоднішній день важко назвати вдалим…