Грузія

3/09 Субота (Київ-Батумі)

З літаком вийшов сюрприз. Замість Canadair Regional Jet на 50 місць подали Boeing на півтори сотні пасажирів. Час в польоті – близько 2 годин – минає швидко. Поки набрали висоту, поки перекусили – ось вже й летимо над Чорним морем.  Обід, до речі, у Georgian Airways слабший, ніж у WindRose. Проте, є можливість замовити вино. Відчувається, що летимо у Грузію…) 

По прильоту в Батумі одразу вирушаю на залізничний вокзал. Фішка батумського вокзалу в тому, що знаходиться він за містом. Свого часу, з метою благоустрою приморського бульвару, вокзал у місті було ліквідовано та перенесено у батумський пригород – селище Махінджаурі (5 км від міста). Тому доводиться під’їхати на бусі (0,6 ларі = 3 грн.). По приїзді з’ясовується, що квитків на нічний поїзд Батумі-Тбілісі вже немає, в наявності лише на завтра. Що ж, беру на неділю, на СВ. Ще ніколи не їздив цим типом вагонів, тому вирішив пошикувати. Вартість СВ – 40 ларі (190 грн.), час в дорозі – близько 7 годин. 

Далі необхідно знайти нічліг. В Батумі останніми роками набудовано чимало сучасних готелів, там є і Шератон, і Редісон. Але ці варіанти з відомих причин відпадають. На одній з центральних вулиць міста знаходимо міні-готель. Ціна – 30 ларі з людини за 2-місний номер з душовою кабіною нас влаштовує. Тут же, поруч, є ціла вулиця, перші поверхи якої практично суцільно складаються з обмінників. Обмінний курс 1,65 ларі/дол., однаковий в усіх батумських мінял, дещо відрізняється у банках та в аеропорту. В аеропорту також можна напряму обміняти гривні на ларі, це виходить 4,84 грн./ларі. Для більшої зручності усі подальші грузинські ціни перераховуватиму у гривні.

4/09 Неділя (Батумі)

Ранок хмарний. Час-від-часу починає накрапати дрібний дощик. Загалом вересень в Аджарії вважається найбільш дощовим місяцем. Проте, погода тут примхлива - за день можна побачити три пори року.

Поснідавши, вирушили на огляд Батумі. Центр міста та приморський бульвар нещодавно були капітально відреставровані. Батумський приморський бульвар вважається окрасою міста, і,  хоч його довжина складає вже близько 10 км., його продовжують розширювати.  Саме на бульварі знаходяться аквапарк, дельфінарій, міні-зоопарк, оглядова вежа, чимало інших розваг для дорослих та малечі. Уздовж бульвару тягнеться велосипедна доріжка, так що найкращий варіант для огляду усіх принад бульвару – це поїздка велосипедом. Якщо ж заглибитись далі у місто, то натикаєшся на перекопану вулицю, де ведеться ремонт, різнокольорові висотки, зустрічаються й напівтрущоби.

У центрі багато ресторанчиків та забігайлівок – на будь-який смак та розмір гаманця. Обідаємо на бульварі, з видом на море.  Велике аджарське хачапурі та глек білого вина обійшлись у 55 грн. за двох.

У передмісті Батумі – Гоніо – знаходиться давньоримська фортеця початку нашої ери. До вечора часу ще вдосталь, тому робимо вилазку туди. Гоніо-Аспарос – це фортечний мур, який добре зберігся до наших часів. Мур чотирикутником оточує чималу територію, на якій знаходяться маленький будиночок-музей, якийсь старовинний колодязь та кілька місць, де ведуться розкопки. Чогось особливо цікавого там немає, тому оглядини фортеці та музею у нас займають не більше 20 хвилин.

Далі знову гуляємо містом. Особливого шику Батумі набуває ввечері, коли запалюються вогні будинків та підсвітка. Тоді здається, що кожна пальма на приморському бульварі є представником марсіанської флори… Ввечері п’ємо смачну каву (30 грн.) у арт-кафе, слухаючи музичні експромти піаніста. Поруч знаходиться і галерея грузинської художниці Русудан Петріашвілі.

О 23-15 поїзд на Тбілісі. Тому їдемо на вокзал у Махінджаурі заздалегідь. Після півгодинного очікування на посадку ми, врешті, потрапляємо до вагону. З’ясовується, що наше купе не справжнє СВ, а м’яке на 4 місця. Просто 2 верхніх полиці не використовуються. Тобто, Ви, сплативши 40 ларі замість 20 (вартість місця у м’якому вагоні), викупили і полицю над своїм місцем.