Хорватія

15/09 Середа (Задар-Углян-Задар-Пула)

Прокинулись рано, лише починало сіріти за вікном – з тим, щоб відвідати місце, яке фотографи та просто обізнані називають Вітання Сонцю, Pozdrav suncu. Але зміст цієї назви зіграв злий жарт – це не зустріч сонця (тобто, схід), а його захід. Сюди треба було йти ввечері.

З подачі Алли вирішили вільний час витратити на поїздку на найближчий острів – Ugljan. Всилу того, що третина території Хорватії – це острови, морський транспорт в країні чудово розвинутий. Пароми Ядролінії (найбільший хорватський перевізник морем) постійно снують туди-сюди. 

На одному з таких паромів ми й вирушили на острів Углян (в дорозі 25 хвилин, квиток 16 кун). На меті – руїни церкви Св.Міховіла та місцевий пляж. Церква знаходиться на найвищий точці острова – горі Scah. Тому дорога за селищем Преко (там швартуються пароми) починає йти вгору, через оливкові рощі з мальовничо розкиданим камінням. Добрий місцевий дядя на мотоциклі типу «мураха» сказав, що до церкви залишилось всього 2 км. Направді ж ми підіймались десь 1,5 години. Але краєвиди, що відкриваються з гори, виправдали наші зусилля. Пейзажі з цієї точки другі за силою вражень, після Плитвицьких озер. Спуск виявився швидшим за підйом, і залишок часу ми провели на місцевому пляжі. Тутешній пляж – це бетонна набережна з облаштованими входами у воду, дно – крупна галька. Навпроти пляжу є невеликий острів з базою відпочинку.

Повертаючись паромом у Задар, отримали чергову порцію адреналіну. Зазор між прибуттям парому у Задар та підправленням катамарану в Пулу всього 5 хвилин. Реально ж вийшло 2-3 хвилини. Довелось нам, з чималими рюкзаками та розтертими ногами, пробігтись 400 м. Саме вчасно – на катамарані вже віддавали швартові.

Катамаран – швидкісний вид морського транспорту. Курсує між Задаром та Пулою раз на тиждень у низький сезон, та тричі – у високий. По дорозі заходить на острови Ilovik, Mali Losinj та Unije. Час в дорозі – 5 годин, квиток – 100 кун. Автобуси відпочивають…)

Затемно, о 9 вечора, ми прибули в Пулу. Тут нам знову пощастило – прямо на причалі натрапили на бабулю, яка здавала в оренду кімнату (sobe). Три ночі в Пулі обішлись нам у 80 євро на двох.