день 3


13/09 Понеділок (Задар-Плитвицькі озера-Задар)

Прохолодний ранок. Збираємось на автобус на Плитвицькі озера. Вирішили до автостанції дійти пішки, зекономивши на міському автобусі (проїзд – 8 кун). На третині дороги згадую, що лишив вдома фотоапарат. На озерах це – найнеобхідніша річ. І тому я маю невелику ранкову пробіжку підтюпцем. В результаті до відправлення автобуса лишається 25 хв.

Що ж, сьогодні нам щастить. Дещо поблукавши, приходимо на автостанцію за 2 хвилини до відправлення буса на Плитвицю (9 ранку). Крім цього автобуса, є ще два – близько опівдня, та в обід. Кінцевий пункт призначення у них, як правило, Загреб. Але не всі автобуси на Загреб їдуть через Плитвицькі озера. Тому цей нюанс потрібно з’ясовувати на автостанції або у водіїв.;

Квиток до озер – 98 кун. Час в дорозі – 2 години. Десь хвилин за 15 до озер автобус робить тривалу зупинку в одному з місцевих селищ. Тому можна скористатись нагодою та перекусити у фаст-фуді (дуже смачні пончики!), прикупити води (на самих озерах магазинів немає, є кілька ресторанів), сфотографувати оленячу ферму.

Вхід на озера коштує 110 кун для дорослих. Сюди входить користування місцевим транспортом – автопоїздом та паромчиком. Вхідний квиток є одночасно й картою парка.

Нижні озера, з яких ми почали, є більш мальовничими. Там більше водоспадів, які утворюють досить глибокі каньйони. Є цікава печера-грот, яка нагадала мені казки про Алі-бабу та розбійників. Найвищий водоспад теж знаходиться в цій ділянці озер.

Верхні озера більше схожі на наші, хоча водоспади є і там. Туристів в тому районі бродить трохи менше.

Все, що дозволено робити туристам у парку Плитвицькі озера – це ходити по спеціальних стежках та фотографувати. Але, зважаючи на наші слов’янські душі, ми порушили кілька місцевих заборон – у азарті погоні за вдалим фотознімком зламали пару грибів та сходили з відведених туристам стежок, а, найбільший кримінал - скупались в одному з верхніх озер (вода десь +15). У перших порушеннях каюсь, в останньому – ні… Хорватам можна кидати у мене камінці…)

О 17.20 йде останній бус на Задар. В цілому, за 6 годин, проведених у парку, ми обійшли нашвидку практично весь периметр озер. Як на мене, це замало для парку такої краси. Тому краще присвятити Плитвицьким озерам 2 дні. Переночувати можна в одному з готелів на території парку (недешеве задоволення, від 50 євро за ніч), або зняти кімнату в одному з найближчих селищ (від 15-20 євро/ніч).

Цікаво, що зворотня дорога виявилась дешевшою, 85 кун.

В Задарі навпроти автостанції знаходиться гіпермаркет KONZUM – щось в стилі наших Сільпо, Фуршетів і тп. Більшість наших продовольчих закупок ми робили саме в магазинах цієї мережі.

З гіпермаркету вийшли вже затемно, тому трохи заблукали у місті. Довелось звернутись за допомогою до місцевих. Хоч у наших мовах є чимало схожих слів, але краще порозумітися з хорватами за допомогою англійської. Хорватська молодь, як правило, добре володіє нею, а от тьоті в магазинах та дяді в автобусах – з потугою.

фото

Олені, олені, небриті та неголені...
Козяк - найбільше озеро Плитвиць
Плитвицькі грибочки
Одна з туристичних стежок
Водоспад "Великий" (72 метри)
Посадка на паром
Каньйон Нижніх озер
Місцева живність
Одне з Верхніх озер