Грузія

Казбек – окраса Кавказу та принада для багатьох альпіністів. Зазвичай, його засніжену вершину закривають від ока стороннього спостерігача хмари. Якщо ж у Вас є непереборне бажання як не підкорити Казбек, то хоча б його сфотографувати, то краще прокинутись рано. За словами жителів Казбегі, між 6 та 7 ранку шанси побачити найвищу точку Кавказу є максимальними. Мені пощастило – на пару хвилин я таки побачив Казбек у всій його красі.

Що ж, справу зроблено – час повертатися у Тбілісі. До столиці поверталися бусиком, водій якого перевозив своє сімейство після літнього гірського відпочинку назад, у Тбілісі. Зі сторонніх осіб у бусику їхали нас двоє, японка – теж «дикий» турист, та цуценя у картонній коробці.

По приїзду на автостанцію Дідубе, ми знайшли нашого нового старого знайомого Нудана. Більшість таксистів мають контакти гостьових будинків, де можна переночувати. Тому ми попросили Нудана завести до його знайомих, які, як виявилось, мають гест-хауз у самому центрі старого Тбілісі. Саме те, що треба!

Кинувши речі та домовившись за оплату (150 грн. з людини за ніч), пішли бродити по місту. Поруч з гестом розташована синагога, тому не дивно, що у нашому гесті постійно тусувались сини Ізраїлю. Взагалі ж, у Тбілісі сила-силенна храмів та церкв, і один з найвідоміших з яких – храм Метехі, зі статуєю засновника Тбілісі, Вахтанга Горгасалі, - знаходиться також поряд. По новому мосту, який, завдяки своїй специфічній форми отримав назву Always, пройшли у парк відпочинку, над яким на пагорбі знаходиться резиденція Президента Грузії. Прогулявшись набережною Кури (далі за парком там нічого цікавого немає), знову повернулись у старе місто.

Колись по Тбілісі ходили і трамваї, і тролейбуси. У 2008 році від них остаточно відмовились на користь автобусів та метро (2,4 грн. за поїздку). Деякі, старіші моделі трамвайчиків залишили під відкритим небом у вигляді таких собі цікавинок. Поруч з одним з таких трамваїв ми і знайшли затишний ресторан, у якому смачно та недорого пообідали, запивши обід чудовим білим Ркацителі (100 грн. за двох).

Повернулись на «базу» та трохи перепочили. Під вечір пішли знову гуляти містом. Між вул.Лесеідзе та набережною є кілька пішохідних вуличок, у яких чимало кафешек, ресторанчиків, нічних клубів. Там же є й кілька кальянних. Спробував і я свій перший кальян (240 грн.). Що ж, враження були цікаві…)))